Вчені розповіли про зірку, яка швидко "тікає" від Чумацького Шляху. І ніхто не знає, чому


Астрономи з Університету штату Мічиган в Енн-Арбор чотири роки спостерігають за гіпершвидкісним блакитним гігантом LAMOST-HVS1, який з великою швидкістю віддаляється від Чумацького шляху, і причини цього досі не відомі

Історію відкриття розповідає Astrophysical Journal. Об этом сообщает tp0432.in.ua со ссылкой на СМИ.

Блакитний гігант LAMOST-HVS1, маса якого перевищує сонячну майже в десять разів, покинув Чумацький шлях кілька мільйонів років тому. Зірка рухається зі швидкістю понад 568 км в секунду — це майже в три рази більше стандартних показників пересування зірок по галактиці.

Група вчених з Університету штату Мічиган в Енн-Арбор під керівництвом Моніка Валлурі вирахувала траєкторію руху зірки, використовуючи інформацію про її швидкість і поточні координати.

Виявилося, що LAMOST-HVS1 з’явилася не в центрі Чумацького шляху — поруч із надмасивною чорною дірою, завдяки гравітаційній взаємодії з якою зазвичай і з’являються зірки-вигнанці, а в одному з його малих спіральних рукавів.

"Це відкриття радикально змінює наші уявлення про те, як виникають подібні зірки. Те, що її траєкторія руху починається всередині диска Чумацького шляху, а не в його ядрі, говорить про те, що умови, необхідні для розгону і "катапультування" подібних світил, присутні не тільки в околицях надмасивних чорних дір", — каже Моніка Валлурі з університету штату Мічиган в Енн-Арборі.

У Всесвіті існує вкрай небагато гравітаційних сил, які можуть з такою швидкістю викинути зірку на величезну відстань.

Оскільки на краю Чумацького шляху не може існувати центральної чорної діри, вчені розглядають версії появи в тому районі гіпотетичної чорної діри проміжної маси — її сліди астрономи шукають в Чумацькому шляху і інших галактиках вже десятки років.

Якщо дослідження Валлурі і її колег підтвердяться, то LAMOST-HVS1 може стати першим доказом, що чорні діри проміжної маси дійсно існують у Всесвіті.

Довідка:

Чорні діри практично неможливо знайти, якщо вони не знаходяться в стадії активного росту, оскільки в такому випадку вони не поширюють електромагнітне випромінювання (за винятком, можливо, випромінювання Хокінга , яке, якщо й існує, ми не можемо виявити).

Це тому, що електромагнітне випромінювання не може досягти швидкості виходу за межі горизонту подій; отже, чорні діри невидимі для наших методів виявлення, коли вони не роблять чогось помітного.

Найчастіше з Землі вчені бачать маленькі чорні діри, які утворилися в результаті колапсу ядра масивної зірки, що приблизно в 100 разів перевищує масу Сонця, а також гігантські надмасивні чорні діри, які більш ніж в 100 тис. разів важчі за Сонце.

Між ними є величезний знак питання. Хоча є непрямі докази, які вказують на існування чорних дір між 100 та 100 тисячами сонячних мас, їх існування ще не підтверджено. Такі чорні діри середнього класу практично неможливо знайти через відсутність сильного випромінювання.

Читайте також: Перший турист до Місяця: кого Ілон Маск запустить у космос на найпотужнішій ракеті SpaceX

  • Вперше в історії людства: китайський апарат для дослідження Місяця Chang’e нещодавно успішно здійснив посадку на темному боці Місяця
  • Окрім того, NASA отримало перші якісні знімки найбільш віддаленого і древнього космічного тіла з усіх до цього часу сфотографованих — Ultima Thule. І користувачі соцмереж сперечаються, схожий він на снігову бабу, чи кеглю для боулінгу.
  • Змінюючи основи: науковці переглянули загальну теорію відносності Ейнштейна і запропонували нову, згідно з якою час існував ще до Великого вибуху. І це не суперечить загальній теорії.
  • Дізнайтеся, чому Сатурн може позбутися своїх кілець: вони з’явилися близько 100 млн років тому (за часів динозаврів на Землі) і так само можуть повністю зникнути вже через 100 млн років

Джерело статті: “http://espreso.tv/news/2019/03/14/vcheni_rozpovily_pro_zirku_yaka_shvydko_quottikayequot_vid_chumackogo_shlyakhu_i_nikhto_ne_znaye_chomu”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя